Українська | Русский | English

Проблеми передачі земель об’єднаним територіальним громадам оцінив Олександр Поліводський


З 1 лютого 2018 року стартувала передача земель поза межами населених пунктів урядом до об’єднаних територіальних громад (ОТГ). Де-юре за децентралізацію відповідає Мінрегіонбуд, але де-факто за земельні аспекти – Держгеокадастр, який до кінця 2018 року має передати державні землі у комунальну власність.

Механізм передачі земель вивчав AgroPolit.com разом з партнером Sofiya Law Firm Олександром Поліводським.

Відповідаючи на запитання щодо прав, які отримують ОТГ, він зауважив, що й після передачі у комунальну власність, розпоряджатимуться землями відповідно до закону: «Продати землю в рамах мораторію не можна, але можна приватизувати; також можна здати в оренду. Більше нічого не передбачено», – озвучив О.Поліводський можливості для ОТГ.

На думку експерта, землі можуть перейти у комунальну власність ОТГ за умови, що буде прийнято рішення про передачу та рішення про прийняття у власність цих земель, будуть визначені межі земельної ділянки, її кадастровий номер та всі інші характеристики земельної ділянки. А згідно із ст. 117 Земельного кодексу громади можуть отримувати землі у комунальну власність, навіть якщо ці землі розташовуються поза межами населених пунктів.

Відповідаючи на запитання журналіста щодо змін меж громади після передачі земель, юрист звернув увагу на те що межі ОТГ, межі населеного пункту й межі окремої земельної ділянки є різними поняттями. «Межі громад під час передачі до їхньої власності земельних ділянок із державної власності не змінюються, - наголосив він. - Згідно зі ст. 117 Земельного кодексу, земельні ділянки можуть переходити у комунальну власність без зміни меж об’єднаних територіальних громад. У Земельному кодексі описані випадки, коли окремі земельні ділянки, перебуваючи за межами населеного пункту, все одно є у власності громад, і навпаки – деякі земельні ділянки державної власності, наприклад, землі оборони, можуть у межах населених пунктів залишатися в державній власності».

Також експерт звернув увагу на те, що в розпорядженні Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 №60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад» взагалі не йдеться про зміни меж. «Повноважень щодо розпорядження та передачі земельної ділянки у власність цим розпорядженням не надається, - зазначив О.Поліводський. - Наприклад: якщо є якась громада населеного пункту, то, теоретично, вона може мати у власності земельну ділянку в зовсім іншій області… Після передачі земель межі населених пунктів не змінюються, бо ОТГ можуть поєднувати кілька населених пунктів».

Саме тому, на думку фахівця, повноваження щодо розпорядження та передачі земель у комунальну власність доцільніше визначати на рівні закону. «Раніше такі спроби були, вони виходили з ідеї децентралізації, проте на рівні закону, на жаль, не ухвалювалися, - пояснив партнер Sofiya Law Firm. - Питання розподілу повноважень щодо передачі земель з державної до комунальної власності вже багато разів було на рівні врегулювання закону, і здавалося, що на цьому рівні його було врегульовано. Принаймні один закон так і називався «Про розмежування земель державної та комунальної власності», однак втратив чинність у 2012 році. У Законі від 6 вересня 2012 року містилася норма про те, що «з дня набрання чинності цим законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими».

О.Поліводський також нагадав, що згідно з Конституцією та нормами земельного законодавства повноваження між державними органами розмежовуються наступним чином: органи місцевої влади мають повноваження в межах населених пунктів, а державної влади – за межами населених пунктів, тобто, за межами міста чи села.

Оцінюючи перебіг земельної децентралізації, юрист звернув увагу на те, що мета та критерії такої децентралізації не визначені на законодавчому рівні. Відтак, на його думку, є проблема у юридичній досконалості процесів, які часто називають децентралізацією: «Було б правильнішим вирішувати такі непрості питання на рівні закону. Усі знають, що це потрібно, та формальних критеріїв не окреслено. Тому завершена чи не завершена децентралізація – люди оцінять в цілому: чи подобається їм та чи змінилося щось у їхньому житті на краще», – резюмував О.Поліводський.



30.05.2018
НОВИНИ ПФ «СОФІЯ»
Типові види партнерства в юридичній фірмі: як обрати правильну модель розповів О.Поліводський
На певному етапі професійного становлення кожен приватно практикуючий юрист стикається з таким стратегічним питанням як партнерство. І обрання найбільш зручного виду організації стосунків та правильної моделі є...
Детальніше...



Sofiya Law Firm домоглася внесення фінансової установи до реєстру неприбуткових організацій
Податковим органом не доведено наявність підстав для скасування кредитній спілці ознаки неприбутковості. Також не надано жодного факту отримання нею прибутку. Відтак, інспекція має внести фінансову установу до...
Детальніше...



Всі новини