Українська | Русский | English

Відповідальність за невиконання договору: зранку - товар, а ввечері - пеня


Вікторія Варєнікова, спеціально для журналу «ФДК»

У міру відповідальності, встановленій в договорі для іншої сторони, можна визначити, на чиєму боці сила і хто керує на ринку. Однак варто завжди вимагати від контрагента справедливої та розумної відповідальності... Тема відповідальності в договірних відносинах серед юристів-практиків вже стала класикою. Тож зосередимо увагу на інформації, яка знадобиться і топ-менеджменту, і виконавцям договорів, а тонкощі правозастосування залишимо на розсуд юристів.

Види відповідальності

В Україні на сьогодні чинні два законодавчих акти, які базово регулюють питання відповідальності за порушення зобов’язання - це Цивільний кодекс України та Господарський кодекс України. 

Між ними існують деякі розбіжності в регулюванні відповідальності, а отже наведені розбіжності завжди породжують додаткові питання. Так, у Господарському кодексі законодавець передбачив існування одразу трьох санкцій, які можна застосувати до порушника: неустойку, штраф і пеню (ч. 1 ст. 230 ГКУ). Проте ЦКУ в ч. 1 ст. 549 роз’яснює: «Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання». Беручи у дужки штраф і пеню, законодавець визначив, що такі санкції є видом, складовою частиною неустойки. Натомість в ГКУ зазначено, що існують три самостійних види відповідальності. Варто зважати, що ГКУ застосовується до господарських відносин, а ЦКУ — до всіх цивільних (майнових та особистих немайнових). Водночас сфера застосування ЦКУ є значно ширшою, ніж ГКУ, і відповідно судова практика щодо цього питання вирізняється.

ВАЖЛИВО! Крім відповідальності, незалежно від того, вказали це в договорі сторони чи ні, сторона має право на 3% річних, інфляційне збільшення суми боргу за прострочення грошового зобов’язання та відшкодування завданих збитків у будь-якому випадку.

Законодавець надає досить широке поле для дій, однак наведені суми для стягнення потрібно довести в суді, подавши чіткий розрахунок та довівши обґрунтованість кожної з них.

Чи можна все й одразу?

Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Однак насправді ситуація доволі суперечлива. Так, Верховний Суд України дійшов висновку про можливість одночасного стягнення і штрафу, і пені за договором та визначив, що такі дії не порушують ст. 61 Конституції. Зокрема, за правовим висновком, викладеним у Постанові Верховного Суду України від 09.02.2012 р. №3-88гс11, «одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України — видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій».

Проте слід зазначити, що йдеться лише про господарське зобов’язання.

У цивільних відносинах (між фізичними особами та між фізичними і юридичними особами) це питання залишається відкритим. Судова практика дійшла до такого рішення: пеня і штраф можуть застосовуватися одночасно за одне правопорушення, адже останні виступають санкціями в межах одного виду відповідальності, тобто є різновидами неустойки. Ще одним аргументом на користь такої позиції є те, що можливість передбачити в договорі одночасно і штраф, і пеню, і 3% річних за невиконання чи неналежне виконання зобов’язання, є не що інше, як реалізація принципу свободи договору — тобто сторони свідомо і добровільно передбачають у договорі ті пункти, які вони у майбутньому спроможні виконати.

РЕЗЮМУЄМО

У договорі слід передбачати:

• різні види відповідальності за різного виду порушення контрагента. Наприклад, пеню за прострочення платежу і штраф за пошкодження обладнання, яке було надано в користування;

• окреме встановлення відповідальності за прострочення і поручителю, у разі коли зобов’язання забезпечується порукою, скориставшись нормою Конституції України про індивідуальний характер відповідальності. Поручитель у разі виконання свого обов’язку і сплати штрафних санкцій матиме право регресу до боржника;

• фіксування дати першого прострочення і здійснення розрахунку пені після кожної часткової оплати боргу до подання позову до суду та підготовки розрахунку;

• збільшення розміру позовної давності для пені та штрафу, оскільки позовна давність для такого виду відповідальності встановлена строком один рік, і в разі тривалих відносин не зможе повною мірою отримати необхідний ефект для боржника.

Отже, якщо ви кредитор — виокремлюйте відповідальність за кожне порушення — неправомірну дію чи бездіяльність, а якщо ви боржник — вимагайте встановлення чіткої та необтяжливої відповідальності і бажано одного виду, оскільки зазвичай крім відповідальності стягують збитки, інфляційне збільшення і 3% річних відповідно до ст. 625 ЦКУ.



02.08.2018
НОВИНИ ПФ «СОФІЯ»
Типові види партнерства в юридичній фірмі: як обрати правильну модель розповів О.Поліводський
На певному етапі професійного становлення кожен приватно практикуючий юрист стикається з таким стратегічним питанням як партнерство. І обрання найбільш зручного виду організації стосунків та правильної моделі є...
Детальніше...



Sofiya Law Firm домоглася внесення фінансової установи до реєстру неприбуткових організацій
Податковим органом не доведено наявність підстав для скасування кредитній спілці ознаки неприбутковості. Також не надано жодного факту отримання нею прибутку. Відтак, інспекція має внести фінансову установу до...
Детальніше...



Всі новини