Українська | Русский | English

Відповідальність за невиконання договору: зранку - товар, а ввечері - пеня


Вікторія Варєнікова, спеціально для журналу «ФДК»

У міру відповідальності, встановленій в договорі для іншої сторони, можна визначити, на чиєму боці сила і хто керує на ринку. Однак варто завжди вимагати від контрагента справедливої та розумної відповідальності... Тема відповідальності в договірних відносинах серед юристів-практиків вже стала класикою. Тож зосередимо увагу на інформації, яка знадобиться і топ-менеджменту, і виконавцям договорів, а тонкощі правозастосування залишимо на розсуд юристів.

Види відповідальності

В Україні на сьогодні чинні два законодавчих акти, які базово регулюють питання відповідальності за порушення зобов’язання - це Цивільний кодекс України та Господарський кодекс України. 

Між ними існують деякі розбіжності в регулюванні відповідальності, а отже наведені розбіжності завжди породжують додаткові питання. Так, у Господарському кодексі законодавець передбачив існування одразу трьох санкцій, які можна застосувати до порушника: неустойку, штраф і пеню (ч. 1 ст. 230 ГКУ). Проте ЦКУ в ч. 1 ст. 549 роз’яснює: «Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання». Беручи у дужки штраф і пеню, законодавець визначив, що такі санкції є видом, складовою частиною неустойки. Натомість в ГКУ зазначено, що існують три самостійних види відповідальності. Варто зважати, що ГКУ застосовується до господарських відносин, а ЦКУ — до всіх цивільних (майнових та особистих немайнових). Водночас сфера застосування ЦКУ є значно ширшою, ніж ГКУ, і відповідно судова практика щодо цього питання вирізняється.

ВАЖЛИВО! Крім відповідальності, незалежно від того, вказали це в договорі сторони чи ні, сторона має право на 3% річних, інфляційне збільшення суми боргу за прострочення грошового зобов’язання та відшкодування завданих збитків у будь-якому випадку.

Законодавець надає досить широке поле для дій, однак наведені суми для стягнення потрібно довести в суді, подавши чіткий розрахунок та довівши обґрунтованість кожної з них.

Чи можна все й одразу?

Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Однак насправді ситуація доволі суперечлива. Так, Верховний Суд України дійшов висновку про можливість одночасного стягнення і штрафу, і пені за договором та визначив, що такі дії не порушують ст. 61 Конституції. Зокрема, за правовим висновком, викладеним у Постанові Верховного Суду України від 09.02.2012 р. №3-88гс11, «одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України — видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій».

Проте слід зазначити, що йдеться лише про господарське зобов’язання.

У цивільних відносинах (між фізичними особами та між фізичними і юридичними особами) це питання залишається відкритим. Судова практика дійшла до такого рішення: пеня і штраф можуть застосовуватися одночасно за одне правопорушення, адже останні виступають санкціями в межах одного виду відповідальності, тобто є різновидами неустойки. Ще одним аргументом на користь такої позиції є те, що можливість передбачити в договорі одночасно і штраф, і пеню, і 3% річних за невиконання чи неналежне виконання зобов’язання, є не що інше, як реалізація принципу свободи договору — тобто сторони свідомо і добровільно передбачають у договорі ті пункти, які вони у майбутньому спроможні виконати.

РЕЗЮМУЄМО

У договорі слід передбачати:

• різні види відповідальності за різного виду порушення контрагента. Наприклад, пеню за прострочення платежу і штраф за пошкодження обладнання, яке було надано в користування;

• окреме встановлення відповідальності за прострочення і поручителю, у разі коли зобов’язання забезпечується порукою, скориставшись нормою Конституції України про індивідуальний характер відповідальності. Поручитель у разі виконання свого обов’язку і сплати штрафних санкцій матиме право регресу до боржника;

• фіксування дати першого прострочення і здійснення розрахунку пені після кожної часткової оплати боргу до подання позову до суду та підготовки розрахунку;

• збільшення розміру позовної давності для пені та штрафу, оскільки позовна давність для такого виду відповідальності встановлена строком один рік, і в разі тривалих відносин не зможе повною мірою отримати необхідний ефект для боржника.

Отже, якщо ви кредитор — виокремлюйте відповідальність за кожне порушення — неправомірну дію чи бездіяльність, а якщо ви боржник — вимагайте встановлення чіткої та необтяжливої відповідальності і бажано одного виду, оскільки зазвичай крім відповідальності стягують збитки, інфляційне збільшення і 3% річних відповідно до ст. 625 ЦКУ.



02.08.2018
НОВИНИ ПФ «СОФІЯ»
Кредити, проценти, порука та іпотека: рішення Верховного Суду проаналізував партнер практики фінансового права Sofiya Law Firm
Вимога щомісячної виплати процентів може бути реалізована у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу цього строку право кредитодавця нараховувати проценти за кредитом, передбачені договором,...
Детальніше...



Розірвання договору оренди землі: судова практика
Спори щодо розірвання договору оренди земельної ділянки належать до найбільш розповсюджених різновидів земельних спорів. Це й не дивно, адже завдяки діючій вже багато років забороні на відчуження земель...
Детальніше...



Всі новини